Кабінет судді/Дозвіл на доступ до справ судді та державних реєстрів

Матеріал з Вікіпедія ЄСІТС
Версія від 17:24, 9 вересня 2025, створена YakovBerringer (обговорення | внесок) (Створена сторінка: З оновленням підсистеми Електронний суд від 05.09.2025 в кабінеті судді підсистеми '''«Електронний суд»''' з’явився окремий розділ '''«Дозволи»''', який забезпечує можливість делегування доступу до судових справ та державних реєстрів...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

З оновленням підсистеми Електронний суд від 05.09.2025 в кабінеті судді підсистеми «Електронний суд» з’явився окремий розділ «Дозволи», який забезпечує можливість делегування доступу до судових справ та державних реєстрів іншим уповноваженим особам.

Judge delegation 1.png

Основні можливості нового функціоналу[ред. | ред. код]

  1. Надання дозволу конкретній особі
    • Суддя може вибрати довірену особу, вказавши її РНОКПП (ідентифікаційний код).
    • Для кожного користувача система фіксує, від кого і на які права доступу він отримав дозвіл.
    Judge delegation 2.png
  2. Доступ до справ судді
    • Можна надати дозвіл одразу на всі справи судді.
    • Передбачено механізм винятків — суддя може виключити певні справи, за якими доступ не надається.
  3. Доступ до державних реєстрів
    • Суддя може надати доступ до всіх реєстрів або обрати лише окремі.
    • Є можливість налаштувати винятки.
    • Типи прав:
      • перегляд;
      • редагування;
      • підписання та надсилання документів.
  4. Додаткові обмеження
    • Можна встановити, що доступ надається лише до запитів, створених довіреною особою.
    • У такому випадку доступ до запитів, сформованих іншими довіреними особами чи самим суддею, буде заблокований.
  5. Гнучке управління
    • Для кожного дозволу передбачено покрокове налаштування.
    • Система дозволяє переглядати видані дозволи та оперативно змінювати або скасовувати їх.

Цей функціонал спрямований на:

  • спрощення співпраці між суддею та його помічниками чи іншими уповноваженими особами;
  • підвищення безпеки даних завдяки точному регулюванню рівнів доступу;
  • ефективну організацію роботи з великим обсягом судових справ та запитів до державних реєстрів.